- брязкальце
- -ця, с. Сб.Дитяча іграшка, що видає звук, що бряжчить.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
брязкальце
Смотреть что такое "брязкальце" в других словарях:
брязкальце — я, с. Зменш. до брязкало 1), 2) … Український тлумачний словник
брязкальце — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
балабон — I а, ч., діал. Брязкальце, бубонець. II а, ч. Таджикський духовий язичковий музичний інструмент … Український тлумачний словник
брязкітка — и, ж., рідко. Брязкуча іграшка, якою бавлять дітей; брязкальце … Український тлумачний словник
брязкотельце — я, с. Те саме, що брязкальце … Український тлумачний словник
бубонець — нця/, ч. Брязкальце, що має форму порожньої металевої кульки із шматочками металу всередині … Український тлумачний словник
сістр — а, ч. Давньоєгипетське храмове брязкальце … Український тлумачний словник
тараскавка — и, ж., зах. Брязкальце … Український тлумачний словник
тараскало — а, с., зах. Брязкальце … Український тлумачний словник
тарахкавка — тара/хкалка, и, ж., зах. Брязкальце … Український тлумачний словник
