брязкальце


брязкальце
-ця, с. Сб.
Дитяча іграшка, що видає звук, що бряжчить.

Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Смотреть что такое "брязкальце" в других словарях:

  • брязкальце — я, с. Зменш. до брязкало 1), 2) …   Український тлумачний словник

  • брязкальце — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • балабон — I а, ч., діал. Брязкальце, бубонець. II а, ч. Таджикський духовий язичковий музичний інструмент …   Український тлумачний словник

  • брязкітка — и, ж., рідко. Брязкуча іграшка, якою бавлять дітей; брязкальце …   Український тлумачний словник

  • брязкотельце — я, с. Те саме, що брязкальце …   Український тлумачний словник

  • бубонець — нця/, ч. Брязкальце, що має форму порожньої металевої кульки із шматочками металу всередині …   Український тлумачний словник

  • сістр — а, ч. Давньоєгипетське храмове брязкальце …   Український тлумачний словник

  • тараскавка — и, ж., зах. Брязкальце …   Український тлумачний словник

  • тараскало — а, с., зах. Брязкальце …   Український тлумачний словник

  • тарахкавка — тара/хкалка, и, ж., зах. Брязкальце …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.